Рівень кров'яного тиску контролюється особливою ділянкою головного мозку, так званим судинно-руховим центром, і регулюється відповідними сигналами, що посилаються центральною нервовою системою. Воно залежить від сили та частоти серцебиття (пульсу), а також від ширини стінок кровоносних судин.
В організмі є кілька систем, що контролюють рівень артеріального тиску та захищають його від надмірного падіння чи підвищення. Це серце, артерії, нирки, ряд гормонів та ферментів, а також нервова система. СЕРЦЕ.
При скороченні серця створюється поштовх для руху крові. Така фаза роботи серцевого м'яза називається систолою, а показник, зафіксований у цей момент – верхнім чи систолічним тиском.
Причиною можуть стати захворювання серця (нещодавно ми говорили про фактори ризику розвитку серцевих захворювань), нирок, печінки, хребта та нервової системи, діабет, атеросклероз чи неправильну роботу залоз внутрішньої секреції.
Нирки — це органи, які фільтрують кров, регулюють об'єм та тиск крові та виробляють сечу. Ниркові вени повертають кров із нирок назад у основний кровотік.
робота внутрішніх органів: гормони ренін та альдостерон регулюють баланс електролітів та води в організмі, сприяють підтримці нормального артеріального тиску, а також впливають на роботу нирок, серця та судин.
Надниркові залози – ендокринні залози, які розташовані над нирками. Вони виробляють такі гормони як кортизол, адреналін, альдостерон. Надлишок цих гормонів не тільки призводить до підвищення тиску, порушення ритму серця, а й викликає цукровий діабет, підвищену крихкість кісток, зміну настрою тощо.
Фізичний огляд та вивчення історії хвороби потрібні для того, щоб:
- Переконатися в тому, що у вас справді підвищене тиск.
- Перевірити вплив високого тиску на інші органи, насамперед – нирки та серце.
- Визначити фактори ризику для серцево-судинних захворювань чи інсульту.